Log in
Welcome to the 

Ukrainian American Bar Association

Санкції не стримають Путіна від анексії інших територій, а Україні треба надати сучасне озброєння

27 Aug 2014 8:29 AM | Anonymous

Що пишуть про Україну світові медіа
Міжнародні аналітики розділились у думках щодо врегулювання російсько-української війни, яку вони досі називають кризою. Одні констатують, що санкції Заходу щодо Росії були недостатніми, щоб зупинити агресію на Донбасі. Відтак, на їх думку, сьогодні залишається шукати мирні шляхи врегулювання війни з Росією. Інші ж стверджують, що Україні треба надати військову допомоги та збільшити обсяги фінансування економіки.
Санкції не стримають Путіна від анексії інших територій, а Україні треба надати сучасне озброєння Фото: daler.ru

Дипломатичне врегулювання кризи в Україні

Група колишніх британських та американських дипломатів, а тепер науковців – Вільям Кортні, Ричард Козларіч, Кеннет Яловітц, Джон Гербст, Вільям Тейлор (Тейлор та Гербст – колишні посли США в Україні, решта – посли США у країнах колишнього СРСР), Ієн Бонд та Деніс Корбой (колишні британські дипломати) – пропонує у своїй статті в часописі The National Interest своє бачення можливого дипломатичного врегулювання українсько-російського конфлікту.

На думку експертів, у переговорах повинні брати участь, окрім Росії та України, Європейський Союз, Сполучені Штати та Канада. У такий спосіб можна буде зробити більше для України у таких сферах, як енергетика та економічна допомога. Водночас, такий склад переговорної групи послабить російський тиск на Україну з вимогами негайно погодитися на перемир’я, що означатиме "заморожування" конфлікту і постійну нестабільність, як у Грузії чи Молдові. Автори переконані, що Україна повинна мати змогу відновити власну територіальну цілісність.

Науковці вважають, що західні санкції проти російського енергетичного сектора та обмеження доступу російських корпорацій до західних ринків капіталу є серйозним важелем впливу на Москву, і остання буде зацікавлена у їхньому скасуванні.

Перед початком переговорів з Москвою Заходу варто чітко пояснити їй, до яких кроків вдадуться НАТО та ЄС, щоб підтримати Україну. Якщо Росія не захоче досягти мирного та справедливого врегулювання конфлікту, санкції проти Росії мають бути посилені. Водночас, Заходу слід оцінити, у чому він може піти на поступки Росії, враховуючи її інтереси та болючі точки, якщо Кремль хотітиме досягти врегулювання конфлікту.

Угода між Росією, Україною та Заходом може містити такі елементи:

- Росія зобов’яжеться не відправляти озброєння, регулярні чи нерегулярні воєнізовані формування до України та негайно виведе свої озброєння та воєнізовані формування, що перебувають в Україні. Захід мав би надати допомогу Україні в облаштуванні кордону та контролю над ним. Спостерігачі ОБСЄ мали б доповнити українських прикордонників, проводячи моніторинг українсько-російського кордону.


Фото: Фото: goodfon.ru

- Україна погодиться прийняти місію ОБСЄ на власній території і співпрацюватиме з Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин. ОБСЄ мала б простежити за підготовкою до вільних виборів у Східній Україні, розслідувати порушення прав людини та прав меншин, реалізувати програми для зміцнення верховенства права.

- Сторони Будапештського меморандуму 1994 року – Росія, Сполучене Королівство та Сполучені Штати – підтвердять відданість своїм зобов’язанням. Щоб посилити довіру до "запевнень" України, сторони мають створити імплементаційну комісію, які створюють для реалізації деяких міжнародних угод контролю над озброєннями.

- Київ зобов’яжеться використовувати лише політичні, економічні та міжнародно-правові механізми для повернення Криму. Переговори щодо статусу Криму між Росією, Україною та Заходом могли б відбуватися в межах ООН та ОБСЄ. Київ міг би висунути до Росії вимоги компенсувати втрати, якщо вона і надалі позбавлятиме його змоги отримувати прибуток від його активів у Криму або користуватися ними.

- Україна платитиме за російський газ не більше, ніж клієнти "Газпрому" у Європі, що отримують від нього газ на найвигідніших умовах. Водночас, "Газпром" платитиме за транзит газу Україні за тарифами, що відповідають європейським. ЄС міг би стати гарантом безпеки постачання російського газу на захід.

- Захід погодиться не перешкоджати, за допомогою інструментів СОТ, функціонуванню Євразійського економічного союзу, якщо воно не суперечитиме зобов’язанням Росії, взятим на себе при вступі до цієї організації.

Водночас, у контексті загального політичного врегулювання Захід скасує санкції, запроваджені у відповідь на агресію Росії у Східній Україні. Санкції, запроваджені у відповідь на анексію Криму, залишаться чинними. Росія скасує свої заборони на імпорт багатьох сільськогосподарських товарів з країн Заходу. Україна зможе вільно зблизитися з ЄС у будь-який двостороннім шляхом погоджений спосіб.

Врегулювання, про яке тут йдеться, не розв’яже проблеми незаконної окупації та анексії Криму Росією. Оскільки Росія вважає своїм життєвоважливим інтересом безперешкодне базування Чорноморського флоту у Криму, і оскільки Україні загрожує нестабільність та бідність в разі продовження конфлікту у східних областях, першочерговим пріоритетом має стати закінчення воєнних дій. Водночас Захід повинен і надалі ставити під сумнів легітимність анексії Криму Росією та застосовувати санкції проти будь-якої міжнародної енергетичної компанії, що працює у Криму або у прилеглій виключній економічній зоні.

Якщо ж Кремль не захоче зараз досягти справедливого врегулювання конфлікту, Заходу слід вжити певні кроки для збільшення власного важелю впливу:

1. Заходу слід надати Україні ті озброєння оборонного характеру, яких вона потребує. Якщо зараз Захід ще коливається, чи погоджуватися з такими закликами, то з плином часу ця неготовність зникне.

2. Заходу слід надати Україні набагато більше економічної допомоги, особливо для відбудови районів, зруйнованих внаслідок воєнних дій. Допомогу слід надавати за умови виконання Україною погоджених з МВФ програм. Водночас, інституції Ради Європи могли б допомогти Україні написати нову конституцію та сформувати більш ефективні органи влади та місцевого самоврядування.

Експерти підсумовують свою пропозицію, рекомендуючи західним лідерам не боятися вживати усі доступні заходи для збільшення мотивації Москви досягти врегулювання конфлікту шляхом переговорів.

Щоб перемогти Путіна, підтримайте Україну

Майкл Макфол, останній посол США у Росії, професор Стенфордського університету та науковий співробітник Інститут Гувера, у статті в The New York Times пропонує адміністрації Обами замислитися над тим, як підтримати Україну, оскільки Володимир Путін навряд чи найближчим часом змінить свої плани щодо східних областей України. Санкції, прийняті США, ЄС та іншими західними країнами, у короткостроковій перспективі зроблять його лише рішучішим. Ті, хто вважають, що тиск санкцій змусить його закінчити війну в Україні, будуть розчаровані.

Підтримка України Заходом є суттєвою, але він може зробити набагато більше. Перш за все, Заходу слід надавати Україні якомога більше розвідувальних даних, як для захисту українських сил, так і для уникнення смертей серед мирного населення. Заходу слід також надати Україні допомогу нелетальними засобами – бронежилетами, шоломами та приладами нічного бачення.


Фото: dailylviv.com

Заходу треба також перейти в інформаційний наступ у відповідь на російську пропаганду, поширюючи точну інформацію про дії Росії та мотивацію Заходу – не лише збільшуючи фінансування традиційних ЗМІ, як-от "Голос Америки", але й підтримуючи нові медіа – блоги та інтернет-видання.

Крім цього, Захід міг би допомогти центральному уряду України завоювати довіру мешканців Східної України. Він повинен заохочувати Київ скоротити кількість смертей серед мирних мешканців шляхом створення гуманітарних коридорів, через які вони могли б залишити зону воєнних дій. Захід міг би надавати у більших обсягах гуманітарну допомогу для підтримки біженців. Водночас, слід також скликати конференцію міжнародних донорів для створення "Фонду розвитку Донбасу", що займався би відбудовою об’єктів у Східній Україні після війни. Саме лише створення такого фонду допомогло б змінити негативний образ Заходу у цьому регіоні України, а також нові стипендії та програми стажувань.

Захід, на думку Макфола, повинен і надалі підтримувати економічні та політичні реформи в Україні. Президент Порошенко та український уряд потребують більшого обсягу фінансової та технічної допомоги від західних урядів, міжнародних інституцій та неурядових організацій. Пріоритетом мала б стати висока явка під час найближчих парламентських виборів та вільний процес голосування. В усіх цих заходах могли б брати участь не лише уряди США та країн Європи, але й неурядові організації та приватні особи цих країн.

Врешті-решт, лідери країн Заходу повинні і надалі спонукати Київ до діалогу із законними представники Східної України для розробки плану примирення. Складові цього плану очевидні: певна міра децентралізації політичних повноважень, посилені гарантії застосування російської мови і, можливо, присутність міжнародних спостерігачів для заспокоєння місцевих громад. Відданість Києва плану повоєнного примирення, задекларована вже зараз, могла б допомогти ізолювати та розколоти сепаратистів. "Переваги від процесу певних переговорів з місцевим населенням переважають втрати від управління регіоном у ролі окупаційної сили".

Гіпотетично, Путін міг би і зараз закінчити війну. У виступі на телебаченні він міг би похвалити сепаратистів за те, що вони здобули ширшу автономію для Східної України і попросити їх припинити воєнні дії, а громадян Росії – повернутися додому. Цей шлях до миру є коротким, але малоймовірним. За його відсутності, Заходу вартує подвоїти свої зусилля з підтримки суверенної, заможної та демократичної України.

Як привести до мирного кінця кризу в Україні

Родрік Брейтвейт, британський посол у Москві у 1988-1992 роках, у статті в The Financial Times висловлює кілька думок про те, як Заходу закінчити кризу в Україні.

На думку колишнього дипломата, цілком можна збалансувати єдність України (за винятком Криму) із задоволенням інтересів Росії щодо Східної України. Як відзначає Брейтвейт, Путіну поки що не вдалося досягти своєї мети – нейтральної України, що належним чином враховує побажання Москви. Водночас, він зруйнував власну міжнародну репутацію після анексії Криму, розпалювання війни у Східній Україні та трагедії рейсу MH17.


Фото: time

Брейтвейт вважає, що усьому Заходу слід змиритися з тим, що Україна не стане членом ЄС чи НАТО. Водночас, санкції не змусять Путіна найближчим часом капітулювати. Навпаки, його штовхає до рішучіших дій популярність його української авантюри у Росії. Все вказує на те, що він надаватиме військову підтримку сепаратистам, але більшість росіян не хочуть, щоб він зайшов далі та використав офіційно регулярні сили в Україні.

Пропозиції Брейтвейта зводяться до того, що Заходу та Україні слід буде погодитися на: консультації щодо режимів торгівлі між у трикутнику Україна-ЄС-Росія; посилення гарантій щодо недискримінації російськомовного населення, з делегуванням певних повноважень регіонам, але таким що збереже цілісність української держави; нейтралітет України, невтручання третіх країн у її справи.

Нейтралітет можна буде підсилити запровадженням до конституції норми, що проголошує позаблоковість України і передбачає її зміну лише шляхом референдуму, на якому за зміну висловляться дві третини громадян з правом голосу.

Досягти угоди з Росією Україна може за допомогою посередників з нейтральних країн, якщо Москва не довірятиме представникам США чи Німеччини, які, схоже, беруть участь у пошуку рішень, що влаштовували б Росію та Україну. Варто подвоїти зусилля, поки воєнні дії не вийшли цілком з-під контролю.

Як зупинити агресора

Джефрі Стейсі (колишній працівник державного департаменту США, а нині старший консультант у міністерстві оборони США) та Джон Гербст (посол США в Україні у 2003-2006 рр., а нині директор Центру досліджень Євразії в неурядовій Атлантичній Раді у Вашингтоні) у часописі Foreign Policy закликають Захід до активних дій, щоб зупинити Путіна. Єдиним способом досягнення цієї мети є ще суворіші санкції у поєднанні з військовою допомогою Україні.

Стейсі та Гербст нагадують, що "доктрина Путіна" про легітимність інтервенцій з метою "захисту" російськомовних є серйозним порушенням статусу-кво, що гарантував безпеку континенту з кінця ІІ Світової війни. Метою дій Заходу повинно бути змусити Росію припинити будь-яку підтримку сепаратистів у Східній Україні та запевнити з її боку повну повагу територіальної цілісності України. При цьому Заходу слід дотримуватися підходу з трьох елементів: ще жорсткіші економічні санкції, постачання озброєнь Україні та перегляд стратегії НАТО. Наслідком застосування цього підходу має стати усвідомлення Кремлем того, що українська авантюра та агресивне застосування "доктрини Путіна" можуть занадто дорого коштувати.

Стейсі та Гербст критично оцінюють наслідки та вплив запроваджених Заходом санкцій проти Росії. На жаль, санкції не були достатніми, щоб стримати Росію від подальшої агресії та інтервенцій у Східній Україні, хоча й Путін не обійшов їх своєю увагою, оголосивши про застосування зустрічних санкцій проти сільськогосподарських товарів із Заходу. Тому Заходу слід чітко пояснити, що прийняті санкції не будуть останніми, якщо агресія Москви негайно не зупиниться.

Другий елемент запропонованого Стейсі та Гербстом підходу стосується власне підтримки України у її спробах відновити контроль над східними областями. Проблема у тому, що Москва збільшили обсяги озброєнь, які вона постачає бойовикам в Україну та підвищила їхню складність. Поки що численні прохання України про пряму допомогу летальними засобами були відхилені у Брюсселі та Вашингтоні. Припущення, якого дотримувався Захід і яке полягало у тому, що надання допомоги Україні летальними засобами приведе до ескалації конфлікту, виявилося хибним. Підхід, що передбачав лише застосування санкцій, не запобіг ескалації. Якщо Росія не припинить обстрілювати українські сили та не перестане постачати бойовикам зброю та військове обладнання, не відведе свої війська від кордону протягом двох тижнів, Заходу слід надати Україні протитанкові та зенітно-ракетні комплекси, а також різноманітні види зброї для піхоти. Крім того, йому слід негайно заявити, що він зробить навіть ще більше, якщо Росія окупує Східну Україну – включно із запрошенням Києву вступити до НАТО.


Фото: voltairenet.org

Стейсі та Гербст вважають, що НАТО слід також робити набагато більше для гарантування безпеки балтійських держав, що є членами НАТО, та Польщі, особливо якщо Росія відмовиться змінити свій курс – тобто якщо вона не реагуватиме на санкції, дипломатичні зусилля та військову допомогу Збройним Силам України. Рішення повинні бути прийняті країнами-членами на саміті НАТО у вересні у Валлії. Слід підготувати план захисту східних країн-членів у випадку атаки зі Сходу, а також розпочати проводити нові великі щорічні навчання сил країн-членів у Польщі та балтійських державах.

Підсумовуючи, Стейсі та Гербст закликають Захід зайняти більш жорстку позицію щодо російської агресії та змусити Путіна піти на поступки та закінчити кризу в Україні. Захід повинен вдарити санкціями про усіх важливих галузях російської економіки, запровадити повноцінне ембарго на продаж Росії будь-якої зброї чи передачу їй військових технологій. Попри це, санкції все одно не є достатніми для того, щоб змусити Росію відступити. Російського президента слід стримати від анексії інших спірних територій, як-от Придністров’я, та повторення застосування його доктрини, яка дозволяє йому втручати у внутрішні справи інших держав, зокрема балтійських.

  http://ipress.ua/
Powered by Wild Apricot Membership Software